11 липня. Як табір назвеш, так його і проведеш. Ми назвали його "Легендою", тому у нас все має бути, як у легенді. По легендарному просто вдалось доїхати на місце таборування. І розклались швидко: ще до опівночі. Сформувались у нас три чудових гуртки: "Олені", їх сестри "Скажені білки" та "Лісові феї". Ми "наскоруруку" зварили смачну вечерю, а потім була ватра, на якій пластуни могли націлуватися досхочу. Працювало наше таборове радіо "Легенда 2007", ведучим якого був DJ Тит. Таборовики могли замовляти будь-який трек, але сказати, на якій сторінці він знаходиться. Стійка, як завжди, заважала всім спати. Одним словом: зі своїм завданням вони справились.
12 липня. Ранок наступного дня видався доволі важким для таборовиків. Адже після звички спати до обіду прокидатись в 7:00 ранку не так вже й просто. Дехто з самого ранку спросоння не почувши про збірку з менашками пішов складати свої манатки. З'явився новий учасник Боб, який одразу завоював прихильність усіх таборовиків, і навіть знайшов собі подругу Мері. У нас сьогодні святковий день, маємо двох іменинників, які одержали напам'ять медалі і носили їх на грудях майже годину. Також вітали їх нашіучасники, які для того, щоб поїсти повинні були заспівати пісню для коменданта та інтенданта. Далі таборовики шукали сім'ю (то така гра). Фраза дня: "Сирватка - глюк чи вірус?" Закінчували день таборовики на своїх вогниках, на котрі гуртки запрошували провід табору.
13 липня. П'ятниця тринадцятого... У нашій Легенді відбуваються дивні речі: з 8 чергових - 6 були поранені, невдала спроба самогубства на воді Мескала Івана (Шмега), викрадення лікаря... На території табору з'явився неопізнаний об'єкт синього кольору, який поки що не літає, але перспектива є. Масова епідемія, лікар цілий день ходить в шапці... Спробували пограти в гру "Таємний друг", яка завершилась через годину. Тому розпочався другий етап - "Таємний друг - 2". Таборовики розпочали робити приємні подарунки своїм таємним друзям. Почалося точкування, за результатами якого буде визначено першуна і першунку нашої Легенди. "Таборовики, будьте пильні! За вами стежить око проводу". Нарешті закінчився цей день, адже 13 число, та ще й п'ятниця!
14 липня. До нас на "Легенду" прибули гості з Городка, які привезли не тільки сонячну погоду, але й морозиво. А на завтра теж залишились ласощі - 2 великі кавуни, які Шмега не зміг підняти. Розпаливши свій апетит морозивом, хлопці захотіли поласувати екзотичною кухнею: печені гриби, які заїдали милом. А щоб продезинфікувати рот, поспішили чистити зуби. Своєрідним подарунком стала гутірка із практичного туризму, на якій всі могли полазити по переправах. Переплутавши псевдо Пончика, Сирватка назвала його другом Пампухом. Таборовики грали в гру "Олені", у якій брали участь не лише "Олені", але й "Скажені білки". На вогнику Сирватка признавалась у коханні другові коменданту, і присвятила йому пісню "Ще не вмерла Україна". Мері втекла від Боба, знайшовши собі іншого друга. Боб у свою чергу втік з табору. Хлопці грали у пантоніму, після чого стало зрозумілим, що у них не все гаразд із уявою. Тому не дивно, що вони мають уявних друзів. А на завершення дня комендант прочитав подрузі писарю гутірку "астрономія".
15 липня. Після сніданку таборовики поспішили до церкви. Наші пластуни мліли, як мухи, тому половина з них стояли надворі. Зібравши всю свою силу, ми вирушили назад в табір. По дорозі наші хлопці попріли і зробили собі бубу між... На допомогу у лікуванні ран зголосилися кілька дівчат, які після того, як дізналися з чим будуть мати справу, відмовились. Ввечері нас ощасливили своєю появою гості. Приїхала наша станична, Любов Лишак. Також повернулася Наталя, за якою уже встигли заскучати. Особливо сумував Василь Мирославович. Феї і білки змагалися між собою у "Веселих стартах". Перемогли феї, які в подарунок отримали вафлі. Оленів потягнуло на філософію, і вони сказали гурткам скласти пісню на тему "У чому сенс життя?". Про таборовиків уже почали складати пісні. Свою любов до Сирватки Василь висловив у одній із них: Тут є спокій, тут є ніжність, тут є тиша... І напевне ми тут Сирватку залишим В каремат її тихенько замотаєм Впустим в річку і рукою помахаєм.
16 липня. Одразу ж після сніданку Наталка і Василь під приводом шукання місця для купання зникли на декілька. Але все ж таки його знайшли. Радості таборовиків не було меж, коли замість гутірок вони пішли купатися. По дорозі назад в табір на учасників напала спрага. Тому прийшли в "Легенду" вони поспішили пити воду з річки. "Сирватка - зроблено в СРСР" - саме така фраза вирвалась у одного із оленів. У нашому таборі збільшується кількість уявних друзів. На цей раз він з'явився у бунчужного.Звати його Ростик. Бунчужний частенько згадує його перед розходом. Сьогодні визначний день для табору - складено пісню "Легенди". Для ватри учасники готували сценки на тему "один день з життя проводу", а також грали різні цікаві ігри. Стійка вирішила зробити конкурс на найголосніший храп під час стійкування, у якому перемогли Оксана і Ляна.
17 липня. Після обіду учасники взялися за виготовлення таборових газет. Потім таборовики робили спроби подружитися з компасом. Але не у всіх вийшло налагодити з ним серйозні відносини...
18 липня. День почався з того, що після 12 ночі ми привітали нашого любого друга коменданта з 22-річчям, і побажали йому знайти свою слониху. До привітань приєдналися і учасники, які перед їжею співали про нього пісня. На теренах табору винайденанова мережа мобільного зв'язку "Львівська легенда". Виробники пообіцяли, що після деяких поправок тут буде інтернет. Плата за з'єднання відсутня. Поповнення рахунку можна придбати у проводу табору. Після обіду провід вирішив приколотися з таборовиків декількома коварними іграми. Під час яких виявилося, що наш комендант не знає тварин, тому поназивав усіх хом'ячками. На обід черговий гурток дав цікаву тему пісні "рожевий слоник".
19 липня. Опівночі провід вирішив залишити згадку про табір для наступних поколінь. Тому був зроблений алярм, на якому таборовики закопували пляшку із повідомленням про табір. Під час алярму у таборовиків були виявлені деякі здібності: Зоряна згадала впоряд і почала правильно шикувати учасників. Після обіду змаг із самозарадності. Кожний гурток будував шелест, в якому потрібно було заночувати. Гуртки самостійно готували собі вечерю. Провід, йшовши до них, задумався, чи не взяти із собою таблетокактивованого вугілля. На щастя обійшлося без жертв. Лікар ходив без шапки. Вечеря видалась доволі їстивною, навіть смачною. На вогнику "Олені" грали в асоціації. І вони в них виявились дуже дивними, навіть незвичайними. Писаря назвали Колобком, а друга Андрія - Кабаном. Щоб піти в лятрину Сирватці довелося подолати одну велику (1м 90см) перешкоду - Андрія Горіня. Від одного слова "Спати!" поверталася і не могла збагнути, де вона знаходиться. Стійка, як завжди, дуже добре стійкувала у спальниках посередтабору і голосно хропіла. А декому Василь здався кабаном (напевне поїли грибів Канара), або добре не проснулися. Всі учасники були задоволені ніччю проведеною в шелестах. Виявляється, спати під відкритим небом дуже корисно і класно!..
20 липня. У нас на таборі є іменинниця - Марта Жонса, якій виповнилось 13 років. У подарунок їй вручили банку згущику. Таборовики втретє пішли купатися. Правда, дехто не захотів, тому частина залишилась в таборі. Для них було спеціальне завдання -полагодити дорогу для автобуса. Тим, хто пішов купатися друг комендант заспонсорував морозиво. Також учасники табору "Легенда - 2007" поласували кавунами, які привезли батьки однієї з учасниць. Сюрпризом для таборовиків був приїзд пса Макса, який допомагав Боді їсти. Остання ватра... Для неї гуртки приготували сценки із життя табору.
21 липня. Ось і наступив останній день таборування. Розпочався він з алярму, на якому були заприсяжені Тарас Карапінка та Оксана Федорчук. Заприсяження відбулось біля ватри. Дійство виглядало дуже урочисто, коли в нічній тиші з'явилися темні постаті і тільки світло ліхтариків символізувало те, що хтось наближається. Потім таборовиків розбудив теплий літній дощ, щоб накрити намети цератами. Але ранок зустрів нас знову ласкавим сонечком. День видався доволі важким, адже потрібно було згорнути табір. За обідом розкрилися таємні друзі. На закритті табору було названо першуна і першунку табору. Це Тарас Карапінка та Рама Саврук. Вони отримали пам'ятні подарунки. Табір вдався на славу. Всі були дуже задоволені, і справді шкодували, що потрібно вже їхати додому...
11 липня. Як табір назвеш, так його і проведеш. Ми назвали його "Легендою", тому у нас все має бути, як у легенді. По легендарному просто вдалось доїхати на місце таборування. І розклались швидко: ще до опівночі. Сформувались у нас три чудових гуртки: "Олені", їх сестри "Скажені білки" та "Лісові феї". Ми "наскоруруку" зварили смачну вечерю, а потім була ватра, на якій пластуни могли націлуватися досхочу. Працювало наше таборове радіо "Легенда 2007", ведучим якого був DJ Тит. Таборовики могли замовляти будь-який трек, але сказати, на якій сторінці він знаходиться. Стійка, як завжди, заважала всім спати. Одним словом: зі своїм завданням вони справились.
12 липня. Ранок наступного дня видався доволі важким для таборовиків. Адже після звички спати до обіду прокидатись в 7:00 ранку не так вже й просто. Дехто з самого ранку спросоння не почувши про збірку з менашками пішов складати свої манатки. З'явився новий учасник Боб, який одразу завоював прихильність усіх таборовиків, і навіть знайшов собі подругу Мері. У нас сьогодні святковий день, маємо двох іменинників, які одержали напам'ять медалі і носили їх на грудях майже годину. Також вітали їх нашіучасники, які для того, щоб поїсти повинні були заспівати пісню для коменданта та інтенданта. Далі таборовики шукали сім'ю (то така гра). Фраза дня: "Сирватка - глюк чи вірус?" Закінчували день таборовики на своїх вогниках, на котрі гуртки запрошували провід табору.
13 липня. П'ятниця тринадцятого... У нашій Легенді відбуваються дивні речі: з 8 чергових - 6 були поранені, невдала спроба самогубства на воді Мескала Івана (Шмега), викрадення лікаря... На території табору з'явився неопізнаний об'єкт синього кольору, який поки що не літає, але перспектива є. Масова епідемія, лікар цілий день ходить в шапці... Спробували пограти в гру "Таємний друг", яка завершилась через годину. Тому розпочався другий етап - "Таємний друг - 2". Таборовики розпочали робити приємні подарунки своїм таємним друзям. Почалося точкування, за результатами якого буде визначено першуна і першунку нашої Легенди. "Таборовики, будьте пильні! За вами стежить око проводу". Нарешті закінчився цей день, адже 13 число, та ще й п'ятниця!
14 липня. До нас на "Легенду" прибули гості з Городка, які привезли не тільки сонячну погоду, але й морозиво. А на завтра теж залишились ласощі - 2 великі кавуни, які Шмега не зміг підняти. Розпаливши свій апетит морозивом, хлопці захотіли поласувати екзотичною кухнею: печені гриби, які заїдали милом. А щоб продезинфікувати рот, поспішили чистити зуби. Своєрідним подарунком стала гутірка із практичного туризму, на якій всі могли полазити по переправах. Переплутавши псевдо Пончика, Сирватка назвала його другом Пампухом. Таборовики грали в гру "Олені", у якій брали участь не лише "Олені", але й "Скажені білки". На вогнику Сирватка признавалась у коханні другові коменданту, і присвятила йому пісню "Ще не вмерла Україна". Мері втекла від Боба, знайшовши собі іншого друга. Боб у свою чергу втік з табору. Хлопці грали у пантоніму, після чого стало зрозумілим, що у них не все гаразд із уявою. Тому не дивно, що вони мають уявних друзів. А на завершення дня комендант прочитав подрузі писарю гутірку "астрономія".
15 липня. Після сніданку таборовики поспішили до церкви. Наші пластуни мліли, як мухи, тому половина з них стояли надворі. Зібравши всю свою силу, ми вирушили назад в табір. По дорозі наші хлопці попріли і зробили собі бубу між... На допомогу у лікуванні ран зголосилися кілька дівчат, які після того, як дізналися з чим будуть мати справу, відмовились. Ввечері нас ощасливили своєю появою гості. Приїхала наша станична, Любов Лишак. Також повернулася Наталя, за якою уже встигли заскучати. Особливо сумував Василь Мирославович. Феї і білки змагалися між собою у "Веселих стартах". Перемогли феї, які в подарунок отримали вафлі. Оленів потягнуло на філософію, і вони сказали гурткам скласти пісню на тему "У чому сенс життя?". Про таборовиків уже почали складати пісні. Свою любов до Сирватки Василь висловив у одній із них: 
16 липня. Одразу ж після сніданку Наталка і Василь під приводом шукання місця для купання зникли на декілька. Але все ж таки його знайшли. Радості таборовиків не було меж, коли замість гутірок вони пішли купатися. По дорозі назад в табір на учасників напала спрага. Тому прийшли в "Легенду" вони поспішили пити воду з річки. "Сирватка - зроблено в СРСР" - саме така фраза вирвалась у одного із оленів. У нашому таборі збільшується кількість уявних друзів. На цей раз він з'явився у бунчужного.Звати його Ростик. Бунчужний частенько згадує його перед розходом. Сьогодні визначний день для табору - складено пісню "Легенди". Для ватри учасники готували сценки на тему "один день з життя проводу", а також грали різні цікаві ігри. Стійка вирішила зробити конкурс на найголосніший храп під час стійкування, у якому перемогли Оксана і Ляна.
17 липня. Після обіду учасники взялися за виготовлення таборових газет. Потім таборовики робили спроби подружитися з компасом. Але не у всіх вийшло налагодити з ним серйозні відносини...
18 липня. День почався з того, що після 12 ночі ми привітали нашого любого друга коменданта з 22-річчям, і побажали йому знайти свою слониху. До привітань приєдналися і учасники, які перед їжею співали про нього пісня. На теренах табору винайденанова мережа мобільного зв'язку "Львівська легенда". Виробники пообіцяли, що після деяких поправок тут буде інтернет. Плата за з'єднання відсутня. Поповнення рахунку можна придбати у проводу табору. Після обіду провід вирішив приколотися з таборовиків декількома коварними іграми. Під час яких виявилося, що наш комендант не знає тварин, тому поназивав усіх хом'ячками. На обід черговий гурток дав цікаву тему пісні "рожевий слоник".
19 липня. Опівночі провід вирішив залишити згадку про табір для наступних поколінь. Тому був зроблений алярм, на якому таборовики закопували пляшку із повідомленням про табір. Під час алярму у таборовиків були виявлені деякі здібності: Зоряна згадала впоряд і почала правильно шикувати учасників. Після обіду змаг із самозарадності. Кожний гурток будував шелест, в якому потрібно було заночувати. Гуртки самостійно готували собі вечерю. Провід, йшовши до них, задумався, чи не взяти із собою таблетокактивованого вугілля. На щастя обійшлося без жертв. Лікар ходив без шапки. Вечеря видалась доволі їстивною, навіть смачною. На вогнику "Олені" грали в асоціації. І вони в них виявились дуже дивними, навіть незвичайними. Писаря назвали Колобком, а друга Андрія - Кабаном. Щоб піти в лятрину Сирватці довелося подолати одну велику (1м 90см) перешкоду - Андрія Горіня. Від одного слова "Спати!" поверталася і не могла збагнути, де вона знаходиться. Стійка, як завжди, дуже добре стійкувала у спальниках посередтабору і голосно хропіла. А декому Василь здався кабаном (напевне поїли грибів Канара), або добре не проснулися. Всі учасники були задоволені ніччю проведеною в шелестах. Виявляється, спати під відкритим небом дуже корисно і класно!..
20 липня. У нас на таборі є іменинниця - Марта Жонса, якій виповнилось 13 років. У подарунок їй вручили банку згущику. Таборовики втретє пішли купатися. Правда, дехто не захотів, тому частина залишилась в таборі. Для них було спеціальне завдання -полагодити дорогу для автобуса. Тим, хто пішов купатися друг комендант заспонсорував морозиво. Також учасники табору "Легенда - 2007" поласували кавунами, які привезли батьки однієї з учасниць. Сюрпризом для таборовиків був приїзд пса Макса, який допомагав Боді їсти. Остання ватра... Для неї гуртки приготували сценки із життя табору.
21 липня. Ось і наступив останній день таборування. Розпочався він з алярму, на якому були заприсяжені Тарас Карапінка та Оксана Федорчук. Заприсяження відбулось біля ватри. Дійство виглядало дуже урочисто, коли в нічній тиші з'явилися темні постаті і тільки світло ліхтариків символізувало те, що хтось наближається. Потім таборовиків розбудив теплий літній дощ, щоб накрити намети цератами. Але ранок зустрів нас знову ласкавим сонечком. День видався доволі важким, адже потрібно було згорнути табір. За обідом розкрилися таємні друзі. На закритті табору було названо першуна і першунку табору. Це Тарас Карапінка та Рама Саврук. Вони отримали пам'ятні подарунки. Табір вдався на славу. Всі були дуже задоволені, і справді шкодували, що потрібно вже їхати додому...
