Джерела про життя та діяльність Ц.Паліїв є спорадичними. Більше подано інформації про її громадське життя і значно менше – про особисті факти біографії. Кекилія (Цьопа) Паліїв народилася 1906 р. в родині священика в Західній Україні. Відомо, що три її брати (значно старші від неї) брали участь у визвольних змаганнях України 1917 – 1920 рр. Впливовим виховним оточенням її був гурт колишніх українських вояків, які, не зважаючи на програну справу, вірили у виховання нового покоління, а також перевихованнясуспільства з метою усунення недоліків, що стали причинами поразки національної справи.
У 1920 р. Цьопа переїхала до Львова з метою навчання в українській державній семінарії. Там вона мала контакти з націоналістичним рухом, хоча до нього сама не належала. Саме у Львові розпочалось її знайомство з пластовою ідеєю. Ц. Паліїв стала пластункою-юначкою 3-го полку УПЮ ім. кн. Ярославни, а невдовзі була обрана до проводу куреня.
Під впливом Д. Навроцької Цьопа, закінчивши навчання у 1925 р., стала вчителькою фізичної культури у Перемишльському інституті-гімназії, а також в інтернаті для дівчат. Вона розгорнула спортивну діяльність своїх вихованок у клубах “Весела Громада” та “Спартанки”. Паралельно Цьопа стала зв’язковою куреня ім. кн. Настасії Слуцької та членом куреня “Ті, що греблі рвуть”, що своїм завданням поставив виховну працю з юнацтвом.
Коли куренем «Ті, що греблі рвуть» було організовано та проведено перший табір на Соколі у 1927 р., Цьопа стала його обозною і вела виховну роботу під керівництвом комeндантки табору Д. Навроцької. Через два роки вона сама обійняла цю посаду.
Ц. Паліїв задумувалась над місцем дівчат у Пласті. Вона вважала, що їм необхідно дати відповідну підготовку, однак відмінну від хлоп’ячої, щоб вони стали сильними індивідуальностями, свідомими свого завдання у родинному і громадському житті. Пластунки повинні бути переконаними у рівності жіночих занять (нарівні з чоловічими) і вдосконалювати їх. Праця в Пласті для юначок – це прогулянки на гірські шпилі, випробування сил, загартовування, тренування витривалості, відваги. Але вони мусять усвідомити рольжінки у громадській діяльності, участь її у житті народу. Ідеалом пластунки Ц. Паліїв визнавала підготовлену до життя, "тверду як криця", освічену, самостійно думаючу українку. Найважливішими наслідками тренувань пластунок вважала вироблення характеру, світогляду, вміння співжиття в гурті, розвиток релігійних і національних почуттів, плекання здоров'я, внесення гарту духу й радості у своє середовище, потреби служіння іншим.
Після заборони польською владою в 1930 р. Пласту на Волині й Галичині, Ц. Паліїв залишилася в його рядах підпільно, продовжувала роботу в курені “Ті, що греблі рвуть”, брала участь в організації і проведенні таборів юначок...
